Допомога фізичним особам (щодо компенсацій та відшкодування шкоди) та юридичним особам внаслідок військової агресії РФ.

Військова агресія РФ – воєнний злочин без терміну дії щодо притягнення до відповідальності!

1.Міжнародні організації залучаються до підтримки українського підприємництва шляхом надання, наприклад, робочих проектів, безоплатних консалтингових послуг. З-поміж міжнародної підтримки, створюються та розширюються також й національні проекти.

Серед міжнародних проектів можна відмітити наступні:

1.1. Платформа Biz For Ukraine з пошуку міжнародних проектів для українських підприємств.

У березні 2022 року Інститут маркетингу (Естонія) у співпраці з ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» запустили проект з підтримки бізнесу Biz For Ukraine для українських компаній, які мають можливість дистанційно надавати сервісні послуги для іноземних компаній. Метою запровадження цієї платформи є забезпечення українських компаній міжнародними проектами на ринках країн ЄС. Наразі більше за все заявок подано за такими напрямками, як IT, консалтинг, інжиніринг, проте українські компанії не обмежені вказаними сферами діяльності, заявки про співпрацю можуть подаватися у будь-якій сфері при можливості дистанційного надання сервісних послуг. Подати заявку можна за посиланням: https://www.bizforukraine.com/#dm.

1.2.  Безоплатна консалтингова підтримка підприємств в рамках проекту GIZ.

З метою відновлення українського бізнесу, допомоги з реалізації товарів на європейському просторі та збереження активів і робочих місць запущено проект Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH при адміністративній підтримці ТОВ «Європейська технічна допомога». В рамках проекту українському бізнесу надається безоплатна консалтингова підтримка мікро- та малому бізнесу України за такими напрямками: податковий консалтинг; юридичний консалтинг; консультування щодо загального управління; сертифікація; консультування з фінансів та обліку; консультування щодо залучення зовнішнього фінансування; маркетинг, продажі, просування; експорт; IT-консалтинг; виробничий консалтинг (галузевий); управління персоналом. Подати заявку можна за посиланням: https://vpo-consulting.kiev.ua/zapyt/.

Окрім цього, на державному рівні також передбачено програми підтримки українському бізнесу, зокрема, такі як: компенсація за працевлаштування ВПО (https://diia.gov.ua/services/kompensaciya-za-pracevlashtuvannya-vpo); програма Уряду щодо тимчасового переміщення підприємств з постраждалих під час війни регіонів (https://business.diia.gov.ua/cases/antikrizovi-risenna/programa-uradu-sodo-timcasovogo-peremisenna-pidpriemstv-z-postrazdalih-pid-cas-vijni-regioniv), надання грантів в межах проекту Єробота (https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/yerobota) та інші.

Отже, бізнес може скористатися низкою програм як національного, так і міжнародного рівня для його відновлення та продовження функціонування.

2. Чи можуть підприємство та фізичні особи компенсувати завдані російською агресією збитки, що для цього необхідно та як це реалізувати на практиці?

Так, підприємство та фізичні особи можуть компенсувати завдані збитки, проте на даний момент чіткі та узгоджені механізми для його реалізації знаходяться на етапі розробки.

31.03.2022 року було зареєстровано Проект Закону про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації та справедливий розподіл репарацій. Цим законопроектом передбачається право на компенсацію фізичним та юридичним особам щодо майна, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вартість майна визначається станом на дату набуття права власності на цей об'єкт або відповідно до останньої грошової оцінки майна в порядку, визначеному законодавством. Виплати повинні проводитися у вигляді первинної та повної (надається незалежно від надання чи ненадання первинної) компенсацій. При цьому, передбачається виплата первинної компенсації для фізичної та юридичної особи у розмірі вартості втраченого/знищеного внаслідок збройної агресії майна, або вартості відновлення пошкодженого внаслідок збройної агресії майна відповідно до проведеної оцінки. Повна компенсація повинна проводитися за рахунок репарацій та інших джерел. 05.07.2022 року комітет визнав положення цього законопроекту такими, що регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародноправових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

17.05.2022 року також було зареєстровано Проект Закону про відшкодування шкоди завданої потерпілому (фізичній особі, юридичній особі приватного права, фоп) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який у червні не пройшов експертизу щодо європейської інтеграції та у серпні не був підтриманий Мінфіном. 

Також щодо компенсації фізичним особам, 24.03.2022 року зареєстровано Проект Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, отримувачами компенсації якої є фізичні особи та ОСББ, кооперативи та інші особи, які здійснюють утримання відповідних будинків, щодо відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку. 01.04.2022 року його прийнято за основу, проте на даний момент самого закону, який би набрав чинності, не має.

Тобто, ті законопроекти, якими передбачалося більш-менш зрозуміле регулювання процедури компенсацій юридичним та фізичним особам внаслідок російської збройної агресії, на даний момент не набули статусу законів.

20.03.2022 КМ України було прийнято постанову № 326, якою затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, проте у даному документі лише доручено розробити і затвердити у шестимісячний строк саму методику. 26.03.2022 року КМ України було прийнято постанову № 380, якою затверджено Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, яким передбачено подання інформаційних повідомлень через портал Дія, але такі повідомлення подаються без перевірки необхідних фактів, а тому не можуть мати виключного значення. 

04.08.2022 на офіційному вебсайті Міністерства економіки України було оприлюднено для обговорення проект Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності. У Додатку № 1 вказаного документу надано орієнтовний перелік документів, що можуть використовуватися під час оцінки збитків (правовстановлюючі документи, документи про технічний стан об’єкту, документи, що підтверджують вартість відновлення) та документів, що підтверджують те, що втрата, руйнування або знищення майна відбулась внаслідок збройної агресії (акт про пожежу, акт на виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів розмінування тощо).

Отже, на даний момент, на законодавчому рівні відсутні чинні нормативно-правові акти, які досконало, точно та ефективно регулювали б процедуру здійснення компенсацій внаслідок військової агресії.

Одночасно з цим, існує декілька шляхів, які можна використати для відшкодування збитків країною-агресором:

1. Шлях закордонного визнання українського рішення. Більш помітною стає тенденція подання позовів проти РФ в українські суди про відшкодування збитків. Підставою для цього стали правові висновки Верховного Суду, зокрема, постанова ВС від 14.04.2022 року у справі №308/9708/19, якою скасовано судовий імунітет РФ та вказано, що:

“РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України.

Верховний Суд виходить із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом”.

Тобто, судовий імунітет скасовано, позови про відшкодування подавати можна, проте, постає питання: що робити далі та наскільки ефективними будуть подальші дії?  Далі це рішення теоретично має бути визнано та виконано на території іншої держави, з якою укладено двосторонню угоду (наприклад, Польща, Литовська Республіка, Республіка Молдова і т.д.).

Окрім того, таким шляхом можна отримати судове рішення господарського суду на підставі  Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 15.12.1999 року, якщо збитків завдано на тимчасово окупованій території. Виконати арбітражне рішення можна на підставі Конвенції про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень 1958-го року.

2. Отримання позитивного рішення українського суду та компенсація відшкодування за рахунок заблокованих в Україні російських активів. Мінусом такого способу є те, що кількість таких активів не є пропорційною до масштабності нанесених збитків. Тобто, просто кажучи, цих активів може не вистачити на задоволення всіх вимог позивачів, які постраждали від військової агресії РФ. Окрім того, такі активи спрямовуються зараз на першочергові потреби держави – її оборону та захист.

3. Звернення до ЄСПЛ.

Це досить складний та довгий шлях, який полягає у необхідності вичерпання всіх національних засобів юридичного захисту і в результаті неефективності таких засобів (відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди) та впродовж 6 місяців з дня набрання судового рішення касаційної інстанції подачі правильно оформленого формуляра із всіма необхідними додатками до ЄСПЛ.

Одразу зауважимо, що відповідно до прийнятих країною-агресором законів, постанови ЄСПЛ, винесені після 15.03.2022 року, не підлягають виконанню в цій країні. Тобто, навіть у випадку відмови у задоволенні позову в національних інстанціях (що вже є малоймовірним з огляду на скасування судового імунітету РФ), та визнанні прийнятною та задоволенні заяви в ЄСПЛ, таке рішення навряд чи буде виконано.

Окрім того, на прикладі інших країн, можливо прогнозувати подання Україною позову в Міжнародний Суд ООН проти РФ для виплати компенсацій, проте, як показує практика, розмір затребуваної компенсації задовольняється у значно меншому обсязі (Конго проти Уганди).

Можливо також розглядати варіант створення спеціальної компенсаційної комісії від ООН (Кувейт проти Іраку), проте, наразі це є лише прогнозуванням.

Таким чином, механізми для відшкодування збитків існують і далі із набуттям необхідними нормативно-правовими актами як України, так і міжнародно-правовими актами законної сили будуть поширюватися та надавати більш точні та зрозумілі алгоритми дій для компенсації/відшкодування збитків як для бізнесу, так і для фізичних осіб.